Контент-аналіз інноваційних педагогічних стратегій у цифровому середовищі: ефективність і динаміка змін
DOI:
https://doi.org/10.31392/ONP.2786-6890.8(1)/2.2025.11Ключові слова:
інноваційні педагогічні стратегії, цифрове освітнє середовище, контент-аналіз, гейміфікація, персоналізоване навчання, формувальне оцінювання, когнітивна складність, освітня аналітикаАнотація
У статті представлено комплексне дослідження інноваційних педагогічних стратегій, реалізованих у цифровому освітньому середовищі, із застосуванням методології контент-аналізу. Актуальність теми зумовлена глобальними трансформаціями освітнього простору під впливом інформаційно-комунікаційної революції ХХІ століття, яка суттєво змінила структуру, зміст і методи навчального процесу. Цифрові технології перестають бути лише інструментом підтримки викладання, натомість формують нову педагогічну реальність із власними закономірностями, ризиками та потенціалом. У цьому контексті особливої значущості набуває проблема дослідження ефективності освітніх стратегій, що поєднують педагогічні інновації з цифровими можливостями.
Метою статті є виявлення типових стратегій цифрового навчання, оцінка їх ефективності та аналіз контексту реалізації за допомогою інструментарію контент-аналізу. У теоретичній частині розглянуто сучасні підходи до цифровізації освіти, зокрема концепції змішаного навчання, гейміфікації, мікронавчання, персоналізації та формувального оцінювання. Акцентовано увагу на значущості психолого-педагогічних чинників, таких як мотивація, рефлексія, емоційна безпека, а також на ролі викладача як модератора і дизайнера освітнього середовища.
У емпіричній частині дослідження проаналізовано онлайн-курси з Фінляндії, Естонії, Польщі, України та Канади. На основі якісного контент-аналізу виокремлено п’ять найпоширеніших стратегій цифрового навчання, які систематизовано за критеріями когнітивної складності, технічної залежності, адаптивності, мотиваційного потенціалу та доступності.
Представлено порівняльну таблицю з характеристиками кожної стратегії та радар-діаграму для візуалізації ефективності.
Результати дослідження засвідчують, що найвищу ефективність демонструють стратегії, які враховують індивідуальні потреби здобувачів освіти, забезпечують гнучку побудову освітньої траєкторії та емоційно підтримують студентів. Поряд із технічними аспектами, вирішального значення набуває якість педагогічної взаємодії та здатність до рефлексивного конструювання навчального процесу. У статті зроблено висновок про необхідність глибокого педагогічного осмислення цифрової трансформації освіти та запропоновано практичні рекомендації для розроблення ефективних цифрових освітніх продуктів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою індикаторної моделі оцінювання якості цифрових курсів та вивченням довготривалих ефектів реалізації інноваційних стратегій у професійній підготовці педагогів.