Особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації медіаосвіти молодших школярів

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема організації медіаосвіти молодших школярів в умовах глобалізаційного інформаційного суспільства. Необхідність пошуку нових методів, змісту та науково-методичного забезпечення підготовки педагогів зумовлена соціально-економічними трансформаціями в Україні, які призвели до перегляду ціннісних орієнтирів та оновлення педагогічних технологій.
У статті розглянуто системне педагогічне дослідження розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів, яке охоплює феноменологічний, аналітико-синтетичний, аксіоматичний та прогностичний рівні. На феноменологічному рівні здійснюється описування та каталогізація фактів або явищ, їхніх якостей та властивостей. Аналітико-синтетичний рівень передбачає вивчення сутності об’єкта за допомогою загальноприйнятої педагогічної термінології, аналіз його властивостей та закономірностей функціонування. На аксіоматичному рівні виявляються цінності досліджуваного об’єкта через міждисциплінарні наукові поняття та визначаються шляхи удосконалення його подальшого вивчення. Прогностичний рівень включає моделювання основних процесів та явищ, створення моделей, які дозволяють досліджувати закономірності функціонування об’єкта та визначати дидактичні умови їхньої реалізації.
Практичне застосування створених моделей передбачає експериментальну перевірку теоретичних положень та оцінювання досягнутих результатів навчальної і творчої діяльності студентів. Автори наголошують на важливості розробки чіткої системи методів педагогічного дослідження підготовки майбутніх учителів до організації медіаосвіти, оскільки наразі вона відсутня, що підкреслює актуальність проблеми і відкриває перспективи для подальших досліджень.
Концептуальна модель підготовки майбутніх учителів до організації медіаосвіти базується на системному підході, що дозволяє врахувати місце та роль кожного елемента системи, цілісно вивчити взаємозв’язки між компонентами медіакомпетентності студента, а також вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на його розвиток. Провідною ідеєю є створення розгалуженої системи активного навчання та професійного самовираження, що сприяє розвитку діалогічної культури, творчої уяви, професійної інтуїції, здатності до теоретичного аналізу та практичного втілення розроблених моделей.