Особливості формування соціальної компетентності здобувачів освіти засобами мультимедійних технологій

Анотація

У статті розкрито теоретичні та практичні аспекти формування соціальної компетентності здобувачів освіти в умовах цифрової трансформації сучасного освітнього середовища. Обґрунтовано важливість розвитку соціально значущих особистісних якостей (емпатії, толерантності, емоційної чуйності, здатності до співпраці) як ключових елементів соціальної компетентності в контексті нових соціокультурних викликів, зокрема війни, глобалізації та зміни моделей комунікації.
Метою дослідження стало наукове обґрунтування доцільності інтеграції мультимедійних технологій у процес формування соціальної компетентності, а також визначення ефективних практик і методичних підходів до її реалізації у початковій школі. Визначено методологічні основи, охарактеризовано критерії та рівні сформованості соціальної компетентності, розроблено авторську програму «Віртуальний світ реальної дружби», що поєднує інтерактивні завдання, онлайн-ігри, цифрові симуляції, відео-есе та візуальні проєкти.
Проведене експериментальне дослідження на базі закладів загальної середньої освіти засвідчило, що використання мультимедійних інструментів (Kahoot!, Canva, Powtoon, LearningApps, Padlet) істотно підвищує рівень комунікативної активності учнів, сприяє формуванню емоційної чутливості, рефлексивного мислення та соціальної згуртованості. У статті наведено емпіричні дані, які підтверджують ефективність мультимедійної педагогіки як інструменту соціального розвитку особистості молодшого школяра.
Особливу увагу приділено ролі педагога як фасилітатора освітньої взаємодії, носія гуманістичних цінностей та координатора психосоціальної підтримки. Обґрунтовано необхідність професійної підготовки вчителя до роботи з мультимедійними ресурсами та формування його цифрової виховної компетентності. Зроблено акцент на доцільності міждисциплінарного підходу в дослідженні цієї проблеми, поєднання педагогіки, психології, соціології, медіаосвіти.
Матеріали статті мають прикладне значення для науковців, викладачів, методистів, учителів початкової школи та розробників освітніх програм. Запропоновані результати можуть бути використані для удосконалення освітніх стратегій, розробки навчально-методичних ресурсів і організації системи психосоціальної підтримки в умовах освітніх криз і після
кризового відновлення.